ЗАВАНТА́ЖУВАТИ, ую, уєш, недок., ЗАВАНТА́ЖИТИ, жу, жиш, док., перех.
1. Наповнювати що-небудь (віз, вагон, судно і т. ін.) вантажем (у 1 знач.). Вони швидко завантажили кораблі провізією та водою і взяли напрям на Тасманію (Видатні вітч. географи.., 1954, 61); Посідали на коні татарські вояки, завантажили вози награбованим добром (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 486).
2. перен. Забезпечувати роботою в належному обсязі. Тракторні агрегати потрібно комплектувати з таким розрахунком, щоб потужність трактора повністю завантажити (Наука.., 6, 1959, 52); // Заповнювати роботою (час). Люди володіють додатковими професіями: мулярів, ..покрівельників. Це дає змогу краще завантажувати робочий день (Рад. Укр., 21. IV 1959, 2).
3. спец. Заповнювати рудою, паливом і т. ін. (домну, піч тощо). Піч треба завантажувати тільки двома компонентами — агломератом і коксом (Рад. Укр., 25. VІ 1957, 1); Силосні башти місткістю 100-150 т завантажують не більше як за 2-3 дні (Орг. і технол. тракт. робіт, 1956, 269); // Засипати руду, паливо і т. ін. в домну, піч. Робота в шахтних печах провадиться безперервно — цілу добу.. Вапняк завантажують у верхню частину шахти, а вапно вивантажують знизу її (Таємн. вапна, 1957, 41).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 38.