ЗАВБА́ЧНИК, а, ч. Той, хто завбачує що-небудь. Широко відомі як надійні завбачники погоди павуки, головним чином хрестовик і домашній павучок (Нар. прикмети.. погоди, 1956, 39).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 39.