ЗАВЕ́РНУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до заверну́ти 4, 5, 7. Мерещиться [Явдосі] онуча… не в колисці спить мала дитина, а на печі, завернута у драні ганчірки… (Мирний, IV, 1955, 44).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 42.