ЗАВИ́ВКА, и, ж.
1. То саме, що завива́ння1. З-під берета її вибивалося.. волосся, що кучерявилося після завивки (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 543).
2. Вид зачіски. Дівчата стрижені і в завивках, спідничини вузенькі, до колін, з розпіркою ззаду (Тют., Вир, 1964, 57).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 46.