ЗАВОЙО́ВНИЦЯ, і, ж. Жін. до завойо́вник. — В Карпатські гори, на споконвічні українські землі, Червона Армія прийшла не як завойовниця, а як визволителька (Чорн., Визвол. земля, 1959, 139).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 58.