Завоня́ти, ня́ю, єш, гл. Завонять. Не воруши, бо завоняє. Ном. № 3289.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 21.
Що oзначає слово - "завоняти"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.