ЗАВУАЛЬО́ВАНО. Присл. до завуальо́ваний 2. Шухновського підтримав Чепур. Якщо завуч говорив завуальовано, весь час прикриваючись цитатами.., то цей висловився відверто (Збан., Малин. дзвін, 1958, 182).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 62.