ЗАВІ́ДАТЕЛЬКА, и, ж., діал. Жін. до заві́датель. Марі — завідателька політичного бюро (Кач., II, 1958, 353).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 50.
Що oзначає слово - "завідателька"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.