ЗАГАДКО́ВІСТЬ, вості, ж. Абстр. ім. до загадко́вий. Погляд материн раз у раз звертається туди, в бік полігона, який давно вже став часткою чабанського життя, владно ввійшов у нього своїм гуркотом, загадковістю (Гончар, Тронка, 1963, 64); Нелю починала цікавити вся ця справа своєю загадковістю (Вільде, Сестри.., 1958, 355).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 66.