ЗАГАЛЬНООСВІ́ТНІЙ, я, є. Який дає загальну (не спеціальну) освіту. Великий шлях зростання пройшла радянська загальноосвітня школа (Рад. Укр., 27.IX 1956, 1); // Стос. до загальної освіти. Поширення політичних і наукових знань підносить загальноосвітній, культурний рівень народу (Ком. Укр., 12, 1963, 20).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 69.