ЗАГАЛЬНОПАРТІ́ЙНИЙ, а, е. Спільний, єдиний для всіх членів партії, стос. до всієї партії. Оскільки в конференції [1912 р. ] взяли участь майже всі діючі в Росії нелегальні організації, вона конституювалась як загальнопартійна конференція РСДРП (Іст. УРСР, І, 1953, 651); Політичне виховання молоді — найважливіша загальнопартійна справа (Рад. Укр., 14.IX 1950. 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 69.