ЗАГА́ЯННЯ, я, с. Дія за знач. зага́яти і зага́ятися. Ця культура [горох], як відомо, дуже не любить загаяння [в косовиці] (Рад. Укр., 5.VII 1963, 1).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 74.