ЗАГИГИ́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Почати гигикати. Рвонув [управитель] угору арапник, але, схаменувшись, одразу ж опустив його на гриву коня, загигикав (Стельмах, Хліб.., 1959, 403).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 75.