ЗАГЛЯ́ДІТИ і рідко ЗАГЛЕ́ДІТИ, джу, диш, док., перех., розм. Те саме, що поба́чити. Виходила вона проти череди і вгляділа Василя, як він сидів на окопі; загляділа вона його карі очі, чорні брови (Н.-Лев., І, 1956, 73).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 80.