ЗАГОЙДА́ТИ, а́ю, а́єш, док., перех.
1. Почати гойдати. Галя кинулася до колиски, взяла дитя на руки, загойдала його, заспівала котика (Стельмах, II, 1962, 150); Перша хвиля від пароплава набігла несподівано й весело, загойдавши дівчину, наче в колисці (Донч.,VІ, 1957, 75).
2. Заспокоїти, приспати кого-небудь гойдаючи, колишучи. * Образно. Спокій переліску.. загойдав Мусія Романовича (Сенч., Опов., 1959, 129).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 83.