ЗАГОЛІ́ТИ, і́ю, і́єш, док., рідко. Стати голим, оголеним. Спустила [молодиця] з плеча мережану сорочку. Заголіла спина… (Вас., Незібр. тв., 1941, 45).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 83.