ЗАГОРО́ДНІЙ, я, є, розм. Який знаходиться на околиці міста, за містом; приміський. Загородня резиденція; // Пов’язаний з околицями міста, з територією за містом. Загородні митарства мені обридли (Л. Укр., V, 1956, 241).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 86.