ЗАГОТО́ВЛЮВАЧ, а, ч., рідко,
1. Те саме, що заготіве́льник. — Тепер шукаю чоловіка, щоб збирав тим конем утиль, заготовлювачем нашим був (Кучер, Трудна любов, 1960, 254).
2. Те саме, що заготі́вник 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 89.