ЗАГОТО́ВЧИЙ, а, е, рідко.
1. Стос. до заготовки (у 2 знач.). Розрізняють два види литва з сплавів кольорових металів: заготовче і фасонне (Слюс. справа, 1957, 29); Заготовчий етап у виготовленні інструментів.
2. розм. Те саме, що заготіве́льний. На державні заготовчі пункти Ізмаїльщини надійшли перші центнери бавовни (Рад. Укр., 1. IX 1950, 3).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 90.