ЗАГРАВА́ННЯ, я, с. Дія за знач. заграва́ти1. Тося була закохана в Антона і вважала основною причиною своїх незлагод у стосунках з ним його колишні загравання до Зої (Хор., Незакінч. політ, 1960, 94); Ніяких загравань з ліквідаторами, ніяких дипломатичних переговорів з гуртками руйнівників цілого, — і всі сила па згуртування робітників-марксистів навколо марксистських лозунгів.. (Ленін, 20, 1950, 208).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 90.