ЗАГРИМКОТІ́ТИ, очу́, оти́ш, док. Те саме, що загримоті́ти. Надворі розігралася буря. Повіяв вітер.. Загримкотіла на даху бляха (Чорн., Визвол. земля, 1950, 117).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 93.