ЗАГРУ́ЗЛИЙ, а, е. Дієпр. акт. мин. ч. до загру́знути і загру́зти. Чути було, як по рівнині слалося сопіння загрузлих у снігу січових коней (Ле, Наливайко, 1957, 98); Яка-небудь шина, що блищала з трави, мов плазуюча гадюка, або чавунне колесо, до половини загрузле в землю, викликали перед його очі картину шумливого життя фабрики (Коцюб., II, 1955, 7).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 96.