ЗАГРІБНИ́Й, а́, е́, спец. Признач. для загрібання. Загрібне весло; Загрібний гвинт; // у знач. ім. загрібни́й, но́го, ч.; загрібна́, но́ї, ж. Людина, яка веслує першою від корми, спрямовуючи рух човна. В розташуванні спортсменів у човні є одна складна особливість, — загрібний, той, що сидить ближче до корми, задає тон усій команді. Це на нього рівняються інші гребці, це він встановлює темп і ритм веслування (Собко, Матв. затока 1962, 342).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 94.