ЗАГУ́БЛЕНІСТЬ, ності, ж. Стан за знач. загу́блений 4. Мимоволі заглиблювався [Онисько] в гущавину лісову, напосідало відчуття загубленості, немов тріска в хвилях моря, губився він у цьому байрачному безвихідді (Ле, Хмельницький, І, 1957, 105).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 97.