ЗАГІПСО́ВАНИЙ, а, е, мед., с. г. Дієпр. пас. мин. ч. до загіпсува́ти. В одному купе з Шурою їхав літній політрук-піхотинець із залисинами на високому лобі, з роздробленими загіпсованими ногами (Гончар, III, 1959, 176).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 77.