ЗАДНЬОПІДНЕБІ́ННИЙ, а, е, лінгв. Який утворюється біля задньої частини піднебіння або за її участю. Щодо задньопіднебінного вибухового дзвінкого д, то його вживання у сучасній вимові обмежується небагатьма словами, переважно іншомовного або звуконаслідного [звуконаслідувального] походження (Курс сучасної укр. літ. мови, І, 1951, 193); Задньопіднебінні приголосні.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 112.