ЗАЖИ́НКИ, ків, мн. (одн. зажи́нок, нку, ч.). Початок, пертий день жнив; протилежне обжинки. З доісторичних часів існував на Україні народний сільськогосподарський термін «зажинки», який означав початок жнив та свята в давньому народному календарі, яке супроводжувалося певним обрядом (Вітч., 5, 1967, 201); — Йому [голові] віднині не тільки на сватання доведеться ходить, а й на зажинки та обжинки до ланкових (Кучер, Трудна любов, 1960, 82).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 123.