ЗА́ЗДРІ́ТИ, за́здрю́, за́здри́ш, док., перех., діал. Побачити. Отсе-то вони [парубки], заздрівши дівчат, потягнули за ними (Кв.-Осн., II, 1956, 19).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 126.