ЗАЗЕЛЕНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., перех. Зробити зеленим. Сонце налляло злотом глибоку долину, зазеленило трави (Коцюб., II, 1955, 308); Весна, як повідь, налетіла й забрунила, зазеленила рослину (Ле, Міжгір’я, 1953, 289).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 126.