ЗАЗУ́БЛЕНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. мин. ч. до зазуби́ти. У деяких комах.. яйцеклад на кінці зазублений на зразок пилки, з допомогою якої комаха випилює в рослині заглибину для відкладання яйця (Захист рослин..і 1952, 19).
2. у знач. прикм. Який має зазублини. Коло основи.. довгого і тонкого, немов батіг, хвоста [морського кота] міститься дуже твердий, гострий, зазублений шип (Наука.., 7, 1956, 27).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 129.