ЗАКАПКА́НИТИ, ню, ниш, док., перех. Піймати в капкан. — Двох бобрів і одного лиса закапканив, — сказав Добридень (Панч, Гомон. Україна, 1954, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 139.