ЗАКИГИ́КАТИ, ає, док. Почати кигикати (про чайку). Не озвалась до його та дівчина; тільки закигикала над ним чайка (Стор., І, 1957, 140); Тільки закигикають чайки — так і слухай: через день-два засурмлять на болоті перші журавлі (Збан., Крил. гонець, 1953, 36).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 141.