ЗАКЛИ́Н, у, ч., заст. Те саме, що заклина́ння 2. Покликали бабу-шептуху, та всі її заклини теж були безуспішні: Добриня.. доживав, очевидячки, останні години (Оп., Іду.., 1958, 283).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 148.