ЗАКОЛИ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. теп. ч. до заколи́сувати. Напівприкривши довгі вії, Франц начебто дрімав, заколисуваний легким погойдуванням [машини] (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 63).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 153.