ЗАКУ́БЛИТИСЯ, люся, лишся, док.
1. Почати кублитися, робити гніздо, кубло в землі; // Закрутитися на місці, риючи землю. Другий танк ринувся просто на нас. Потрощив мою порожню рушницю і закублився над нами (Ю. Янов., І, 1954, 87).
2. Почати звиватися клубами; заклуботатися.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 172.