ЗАЛА́МУВАТИСЯ, ується, недок., ЗАЛАМА́ТИСЯ, а́ється, док.
1. Згинатися, загинатися або надломлюватися; // Мати в якому-небудь місці різкий загин (див. заги́н1 ). Шевченкова гора од Дніпра має фігуру половини обруча, котрого переламані кінці заткнуті в землю, тільки верх її, ледве закруглений, з одного боку гостро заламується і спускається вниз дуже круто (Н.-Лев., II, 1956, 382); Відкривається перспектива сходів, застелених килимовими доріжками. Нагорі сходи заламуються праворуч і ліворуч (Мик., І, 1957, 359).
2. тільки недок. Пас. до зала́мувати 1.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 180.