ЗАЛИ́ВИСТО. Присл. до зали́вистий. Хтось заливисто засміявся — здригнулася осіння ніч і знову принишкла (Земляк, Гнівний Стратіон, 1960, 120); Заливиста співала скрипка (Жур., Вечір.., 1958, 272).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 185.