Що oзначає слово - "залишатися"



Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.


ЗАЛИША́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ЗАЛИШИ́ТИСЯ, и́шуся, и́шишся, док.

1. Продовжувати своє перебування де-небудь, не покидати якогось місця. Перший батальйон залишався на місці, щоб атакувати перевал з фронту (Гончар, III, 1959, 98); Семен стояв ні в сих ні в тих, тримаючи в руках торбинку, не знаючи, чи залишитися тут, чи тікати… (Коцюб., І, 1955, 99); //з інфін. Продовжувати перебувати де-небудь в якомусь положенні. І залишився стояти дуб на злість усім вітрам і грозам (Цюпа, Назустріч.., 1958, 6); // з інфін. Продовжувати перебувати де-небудь з якоюсь метою. Лукерка, не говорячи ні слова, повела Тимка в свою комірчину, де вона іноді, як було багато роботи, залишалася спати (Тют., Вир, 1964, 37).

2. Перебувати весь час у якомусь стані, продовжувати бути яким-, ким-, чим-небудь. — І найвища, по-моєму, краса, це краса вірності.. Бути ще сім разів пораненим… Посивіти, постаріти, а я все залишався б їй [коханій] вірним (Гончар, III, 1959, 78); — Фінансист всюди залишається фінансистом! — посміхнувся Стадницький (Стельмах, І, 1962, 18); Тепер уже вона не вірила моїм словам, що я залишився зовсім цілий, і шукала на моєму тілі слідів [поранення] (Сміл., Сашко, 1957, 53); Бій продовжувався дев’ять днів. До кінця бою у мене залишилося живими сто сімдесят п’ять чоловік і три гармати (Довж., І, 1958, 185).

◊ Не залиши́тися в боргу́ перед ким, у кого, без додатка — відплатити, віддячити кому-небудь за щось. Макшеєв розливав по чарках міцну старку. Гість не залишився в боргу і витяг з погребця пляшку зубрівки (Тулуб, В степу.., 1964, 328); Якщо люди зарадять Антонові, то він не залишиться у боргу, відробить (Чорн., Визвол. земля, 1959, 12); Залиши́тися ду́рнем (у ду́рнях) див. ду́рень; Залиша́юся з висо́ким поважа́нням ввічлива форма закінчення листів. Сподіваюсь на скору й ласкаву відповідь. Залишаюсь з високим поважанням щирий прихильник таланту Вашого Михайло Коцюбинський (Коцюб., III, 1956, 201); Залиша́тися (залиши́тися) на дру́гий рік — не переходити в наступний клас (про учня). І стало Яші самому себе шкода. Не складе він іспитів, залишиться на другий рік (Донч., VI, 1957, 125).

3. тільки 3 ос. Зберігатися, продовжувати існувати, жити; не зникати. Від людського життя і навіть від життя цілих поколінь людей залишається на землі тільки прекрасне (Довж., І, 1958, 95); —-Нікого вже з рідних не залишилось у мене (Стельмах, II, 1962, 99); Залишилась на пошанування. На уклін, на славу непогасну Шабля Христо Ботева, нетлінна, Як його пісні хоробро-мужні (Рильський, III, 1961, 242); // Бути в наявності (після використання чого-небудь, ужитку і т. ін.). Черниш покликав куховара. — Гришо, у тебе залишається суп? — Бував. — Якщо залишиться… Роздай тут мешканцям (Гончар, III, 1959, 269); Решту лісу, що залишався від будівництва, закупив [Данило] собі (Стельмах, І, 1962, 367); // Бути в запасі (про час). До початку матчу залишалося ще багато часу (Панч, Ерік.., 1950, 55); Залишилося чверть години до поїзда (Ю. Янов., II, 1958, 97); // Становити відрізок шляху, який ще треба пройти, проїхати і т. ін. до певного місця. Гін яких двоє залишилось, а тоді звернути з шляху, перейти греблю (Головко, II, 1957, 179); До Зінькова залишилося кілометрів десять, коли їх застав у степу вечір (Тют., Вир, 1964, 287).

Залиша́тися (залиши́тися) в па́м’яті (уя́ві) — запам’ятовуватися. У нас була казкова сіножать на Десні. До самого кінця життя вона залишиться в моїй пам’яті як найкрасивіше місце на всій землі (Довж., І, 1958. 12); Мо́кре мі́сце зали́шиться; Мо́крого мі́сця не зали́шиться див. мо́крий.

4. Опинятися в якому-небудь стані, положенні. — А ти признайся їм, скажи, що ми родичі, — жартував Устим Богучар, коли залишався з Голубом наодинці (Кучер, Чорноморці, 1956, 93); — Хто мені скаже, чи не залишиться старчихою моя жінка і донька, якщо я спродамся і поїду за океан?.. (Стельмах, І, 1962, 197); Хлопець залишився круглим сиротою (Сенч., Опов., 1959, 25); Михайло злостився. Глянувши в маленьке дзеркальце, залишився вкрай незадоволений своїм виглядом (Собко, Шлях.., 1948, 6); // без кого — чого. Втрачати кого-, що-небудь. Зараз відбудеться суд, і він залишиться без друга (Довж., І, 1958, 123).

◊ Залиша́тися (залиши́тися) за бо́ртом див. борт; Залиша́тися (залиши́тися) за спино́ю (поза́ду і т. ін.): а) виявлятися за тим, хто рухається вперед. Чим далі йшов Батий, тим більше пересвідчувався, що за спиною залишилися нездолані руські (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 490); б) відставати в чомусь. — Я старий. Але поки я живий — я йду вперед. Пам’ятайте, хто не йде вперед, той неминуче залишається позаду (Довж., І, 1958, 499).

5. кому, з інфін., безос. Бути на черзі для виконання, здійснення. Залишається [колгоспові], отже, вивезти — 1000 центнерів (Вишня, І, 1956, 366); Він наче сподівався, що Брянський все обдумає і за нього, а йому залишиться.. козирнути і стрімголов кинутися в огонь і воду виконувати бойовий наказ (Гончар, III, 1959, 162).

Нічо́го не залиша́ється (не зали́шиться), як про становище, коли немає з чого вибирати, а можна діяти лише певним чином. Полковник рішуче вимагав повернути дочку. Нам нічого не залишалось, як відпустити її (Ю. Янов., II, 1958, 73); Наполеон розумів, що коли армія Багратіона буде оточена і розгромлена, Барклаєві нічого не залишиться, як одмовитись від подальшої боротьби (Кочура, Зол. грамота, 1960, 84).

6. тільки недок. Пас. до залиша́ти 1-4.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 187.