ЗАЛІ́ЗЦЕ, я, с. Те саме, що залі́зко 1. Головною частиною рубанка і фуганка є залізце — стальна пластинка, гостро заточена з нижнього боку (Гурток «Умілі руки..», 1955, 53); В руках у нього був цілий жмут комишевого й березового пруття, різні залізця (Скл., Святослав, 1959, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 190.