ЗАМЕ́ШКУВАНИЙ, а, е, діал. Дієпр. пас. теп. ч. до заме́шкувати 2. Вона звертається в одну вулицю, не замешкувану великою аристократією (Коб., І, 1956, 358).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 206.