ЗА́МКНУТО. Присл. до за́мкнутий 5. В мене почав псуватися характер. Я зробився нервовим і надміру вразливим. Я жив замкнуто (Довж., І, 1958, 24); Канушевич.. тримався трохи осторонь, досить замкнуто, не пристаючи особливо до жодної з компаній (Коцюба, Нові береги, 1959, 80).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 215.