ЗА́МКНУТІСТЬ, тості, ж. Властивість і стан за знач. за́мкнутий 4, 5. Замість старої місцевої і національної замкнутості та існування за рахунок продуктів власного виробництва приходить всебічний зв’язок і всебічна залежність націй однієї від одної (Комун, маніф., 1963, 34); Незважаючи на зовнішню замкнутість, був [Кузьмін] людиною душевною і товариською (Збан., Сеспель, 1961, 97).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 215.