ЗА́МША, і, ж. М’яка шкіра з ворсистою поверхнею, виготовлена способом особливого дублення з оленячої, лосевої або овечої шкури. Сам пан коронний під чаший замовив йому дві пари чобіт — одну з коштовного турецького сап’яну кольору темного малахіту, а другу з сірої оленячої замші (Тулуб, Людолови, І 1957, 120); Люди одразу ж після зборів подались до юрт і наметів і принесли хутро, вироби з замші (Багмут, Опов., 1959, 30).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 226.