ЗА́МШЕВИЙ, а, е. Зробл. із замші. — О, благородний лицарю! — простягла вона обидві руки в темних замшевих рукавичках до Анатолія. — Ви вже вдруге мене рятуєте! (Руд., Остання шабля, 1959, 242).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 226.