ЗАМІ́ННИЙ, а, е.
1. Який використовується, служить для заміни чого-небудь. Ви [кораблі] певно стомились в походах суворих На водах далеких, на ріках просторих, Та вам корабельня з заліза і сталі Давно відкувала замінні деталі (Забашта, Нові береги, 1950, 9).
2. Який може замінятися, може бути замінений чим-небудь. Різці із замінними вставками.
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 210.