ЗАМІ́РКУВАТИЙ, а, е, розм. Щуплий, дрібний (звичайно про зерно). Але сього року заміркувате жито: таке дрібне, що не знаю, що то копа й видасть (Сл. Гр.).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 211.