ЗАНЕПА́ДНИЦЬКИЙ, а, е. Стос. до занепадництва і занепадника. Поразка революції 1905 р. викликала розклад серед попутників революції. Особливо посилились занепадницькі настрої серед дрібнобуржуазної інтелігенції (Іст. УРСР, І, 1953, 630); В буржуазній літературі епохи імперіалізму виникло ряд течій, що носили занепадницький характер, — символісти, імажиністи, декаденти всіх мастей (Рад. літ-во, 1, 1958, 26);
Реакційне мистецтво Америки нині стало цитаделлю абстракціонізму, сюрреалізму, модернізму та інших напрямків занепадницького мистецтва (Літ. Укр., 2.IV 1963, 4).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 229.