ЗАНИ́ЗАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зани́зати. Задоволена погладив [Вайнтроб] груди, на яких масно поблискує золотий, занизаний розцяцькованими брелоками ланцюжок (Стельмах, І, 1962, 195).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 230.