ЗАОКЕА́ННЯ, я, с. Землі, що містяться за океаном. Немов людські великі сподівання, Світанки ті за спалахом зорі Пливуть, пливуть в глухе заокеання, Де їх чекають мужні трударі (Шпорта, Вибр., 1958, 245).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980.— Т. 3. — С. 235.