Заопирува́ти, ру́ю, єш, гл. Заупорствовать. Піди, кажу, піди!. так він заопирував, вражий син, таки не пішов! Канев. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 2. — С. 74.
Що oзначає слово - "заопирувати"
Тлумачний он-лайн словник української мови «ukr-lit.com.ua» об’єднує слова та словосполучення з різних словників.